У БЕРЛІНІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ПАМ'ЯТНИК МАРКСУ Й ЕНГЕЛЬСУ (фото)

В Берліні триває суперечка щодо долі пам'ятника Марксу та Енгельсу, встановленого в центрі міста за часів соціалістичної Німеччини.

Про це повідомляє Die Welt.

Секретар з питань культури Андре Шмітц відкинув пропозицію міністра будівництва Петера Рамзавера демонтувати монумент і перенести його на околиці Берліну.

Бронзовий пам'ятник науковцям-засновникам комуністичного руху було встановлено у 1986 році владою Німецької Демократичної республіки. Він стоїть на початку головної вулиці столиці - бульварі Унтер-ден-Лінден. З протилежного боку бульвару збудовано Бранденбурзьку браму.

 За пам'ятником видно Берлінський собор. Руки Маркса блищать, бо на них фоткаються туристи

Монумент Карлу Марксу та Фрідріху Енгельсу стоїть на місці зруйнованого в часи НДР Королівського палацу - резиденції правителів Пруссії. За словами міністра Рамзавера, відбудова палацу, заради якої пам'ятник хочуть прибрати з центру, буде "шансом відновити історичне ядро Берліну".

Фото: www.uwec.edu

"З історією так не поводяться, - не згоден із Рамзавером Шмітц. - Як свідок особливого періоду в історії Берліну, монумент Марксу й Енгельсу заслуговує більш гідного місця".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.