У БЕРЛІНІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ПАМ'ЯТНИК МАРКСУ Й ЕНГЕЛЬСУ (фото)

В Берліні триває суперечка щодо долі пам'ятника Марксу та Енгельсу, встановленого в центрі міста за часів соціалістичної Німеччини.

Про це повідомляє Die Welt.

Секретар з питань культури Андре Шмітц відкинув пропозицію міністра будівництва Петера Рамзавера демонтувати монумент і перенести його на околиці Берліну.

Бронзовий пам'ятник науковцям-засновникам комуністичного руху було встановлено у 1986 році владою Німецької Демократичної республіки. Він стоїть на початку головної вулиці столиці - бульварі Унтер-ден-Лінден. З протилежного боку бульвару збудовано Бранденбурзьку браму.

 За пам'ятником видно Берлінський собор. Руки Маркса блищать, бо на них фоткаються туристи

Монумент Карлу Марксу та Фрідріху Енгельсу стоїть на місці зруйнованого в часи НДР Королівського палацу - резиденції правителів Пруссії. За словами міністра Рамзавера, відбудова палацу, заради якої пам'ятник хочуть прибрати з центру, буде "шансом відновити історичне ядро Берліну".

Фото: www.uwec.edu

"З історією так не поводяться, - не згоден із Рамзавером Шмітц. - Як свідок особливого періоду в історії Берліну, монумент Марксу й Енгельсу заслуговує більш гідного місця".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.