Вийшов збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" (ФОТО)

Кафедра класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету видала науковий збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" під редакцією Кеворка Бардакчяна, Франка Сисина та Андрія Ясиновського.

 Про це повідомляє Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету.

Науковий збірник присвячений пам'яті видатного українського вченого-вірменознавця, професора Ярослава Дашкевича і включає в себе матеріали однойменної наукової конференції,  яка проходила у Львові 29-31 травня 2008 року.

Збірник видано за сприяння КІУС та призначено для широкого кола вчених, що займаються дослідженнями історії та культури вірмен України.

 Обкладинка збірника

Поміж опублікованого у збірнику: нарис Ярослава Дашкевича про вірменське самоврядування в Києві у XV-XVII сторіччях, стаття Ірини Гаюк про історію вірменської культури в Україні, нарис Ануша Тер-Мінасяна про архітектуру Вірменської церкви у Львові, тексти про ранньомодерні вірменські рукописи в Галичини, Поділлі і на Буковині тощо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.