Спецпроект

У неділю покажуть "Назви своє ім'я" про українців та євреїв під час Голокосту

В неділю, 29 січня на телеканалі ТВі у програмі "Окрема думка з Єгором Чечериндою" буде показано фільм Сергія Буковського "Назви своє ім’я" (2007, Україна).

Після фільму до розмови з ведучим долучаться директор центру юдаїки НаУКМА, консультант фільму Леонід Фінберг та науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Любченко.

Початок програми о 21.30.

Анотація до фільму:

"Назви своє ім’я" – повнометражна документальна стрічка про Голокост в Україні, спільний проект Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії і Фонду Віктора Пінчука.

Фільм спирається на свідчення з архіву Інституту Фонду, а також нові зйомки, здійснені в Україні.

Глядачі фільму матимуть змогу почути свідчення євреїв, які пережили трагедію і уникли жорстокої страти та свідчення українців, які попри смертельну небезпеку знайшли в собі мужність рятувати друзів і сусідів.

Герої стрічки діляться подробицями пережитого, а глядачам пропонуються до осмислення трагічні сторінки минулого.

Поетика фільму – це не натуралізм, не жахіття кадрів, а спроба методами кінематографу запросити глядачів до роздумів про історію та сьогодення. Стівен Спілберг сказав про цей фільм: "Я не думав, що документальне кіно може бути такої сили".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.