Білоруси зняли телесеріал - відповідь "Варшавській битві" Гофмана (ВІДЕО)

На вихідних державна телекомпанія Білорусі розпочала показ серіалу "Талаш" - про боротьбу білоруських партизан проти поляків під час польсько-більшовицької війни 1920-го року. Поляки зображені карикатурними вбивцями.

Прем'єрі передувала потужна рекламна кампанія, де серіал подавався як видатна культурна подія.

Фільм, знятий за повістю Якуба Коласа "Дригви", розповідає історію 70-річного Василя Талаша, який на чолі селянського партизанського загону допомагає Червоній армії боротися з поляками, котрі конфіскували в діда сіно і вбили сина.

Карикатурно зображені польські солдати у фільмі планують масові убивства білорусів, палять села, вбивають цивільних і знущаються над ними, повідомляє "Ґазета Виборча".

В атаку поляки йдуть із криком "За велику Польщу, од моря до моря!", а перед розстрілом більшовицького комісара співають "Єще Польска нє зґінела".

Читайте на "Історичній Правді" про фільм Єжи Гофмана "1920: Варшавська битва"

Дивіться також уривок із польського телесеріалу "Пілсудський", в якому керівник Польщі вибачається перед петлюрівцями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.