МУЗЕЙНІ ФОНДИ НЕ ПЕРЕТВОРЯТЬ НА ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ - МІНКУЛЬТ

Міністерство культури України не передаватиме музейні фонди у золотовалютні резерви НБУ, заявив глава відомства Михайло Кулиняк.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До мене доходять такі коментарі, що Міністерство мало не готує вже музейні фонди, щоб передати їх в золотовалютні резерви, - сказав міністр. - Я хочу сказати, що це абсолютно не відповідає дійсності".

Кулиняк висловив упевненість, що в найближчі роки не планується передавати музейний фонд в золотовалютні резерви.

Нагадаємо, днями "Історична Правда" писала про те, що зараз активно розглядається можливість запровадження в Україні системи обліку й оцінювання музейних предметів, яку лобіює приватна канадська компанія Tamoikins Museum (керівник – Михайло Тамойкін).

Суть цієї системи полягає в тому, що музейні скарби розглядаються як матеріальні активи, інтегровані в економічний обіг держави, на кшталт золотовалютних резервів. За задумом розробників, при нагоді музейні речі можуть виступати заставою по кредитам, змінювати власника тощо.

За твердженнями авторів статті, керівництво Мінкульту вже кілька місяців "вивчає пропозицію" компанії, паралельно імітуючи "громадське обговорення". Коли ж міністерство влаштувало зустріч Тамойкіних із музейниками, стався величезний скандал.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.