У Луцьку знову легалізували радянську символіку

Волинський окружний адмінсуд 31 січня визнав незаконним та скасував рішення Луцької міської ради про заборону радянської символіки під час масових заходів у місті.

Про це заявив один із лідерів організації Комуністичної партії в області Олександр Кононович, повідомляють "Українські новини".

При цьому він спрогнозував, що міськрада відстоюватиме свою позицію у вищій судовій інстанції, хоча це, на думку Кононовича, і безперспективно.

"Волинський окружний адміністративний суд прийняв єдине у цьому випадку розсудливе законне рішення", - вважає він.

Рішення було прийнято на основі позову прокуратури Луцька.

Нагадаємо, в січні 2012 року Луцька міськрада відхилила протест прокуратури на рішення, яким депутати заборонили використовувати радянську символіку під час масових заходів у місті.

У квітні 2011 року Луцька міськрада заборонила використання радянської символіки. За даними соціологічного центру "Софія", у травні 2011 року 65% українців не схвалювали таке рішення.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

У грудні Комуністична партія України заявила, що за гроші, отримані в якості компенсації за знищений бюст Сталіна, встановить монумент Сталіну в Луцьку.

 

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.