Європейському архіву розкажуть про підпілля УГКЦ

Інститут історії Церкви Українського католицького університету приєднався до міжнародного проекту "Пам'ять націй" - створення архівів свідчень людей, які пережили комуністичний і нацистський тоталітарні режими.

Інститут розмістив на порталі чотири інтерв’ю, щоб представити різні аспекти діяльності Української Греко-Католицької Церкви в умовах підпілля.

"Ми намагалися підібрати інтерв’ю та уривки так, щоб представити якомога ширшу і повнішу картину життя і діяльності УГКЦ в умовах підпілля. – розповідає науковий працівник ІІЦ УКУ Лідія Губич. –  З одного боку, кожне інтерв’ю є унікальним історичним джерелом, а з іншого – за ним конкретна людина, яка різними способами висловлювала протест проти репресій радянської влади і відстоювала, часто дуже дорогою ціною, право на свободу та віру". 

Тематично архів Інституту історії Церкви містить матеріали, свідчення очевидців періоду підпілля Української Греко-Католицької Церкви (1946-1989рр).

Цифровий архів інтернет-порталу "Пам'ять націй" створили у 2008 році чеські інституції – товариство "Пост Беллюм", Чеське радіо та Інститут дослідження тоталітарних режимів. В архіві зберігаються відео-, аудіоматеріали, біографічні довідки, фотографії, а також щоденники, мемуари та інші архівні документи.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.