У Львові розкажуть про Аушвіц і його музеєфікацію

13 лютого 2012 року у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" відбудеться публічна лекція на тему: "Музей в Освенцімі: знати і пам’ятати".

Лекцію прочитає аспірант Львівського національного університету, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк.

Лектор розповість про історію концентраційного табору в Освенцімі, формування та сучасний стан музею на місці колишнього концтабору, сучасну експозицію музею "Аушвіц — Біркенау".

Зараз на місці колишнього концтабору — музей, одне з місць, які внесені у список культурної спадщини ЮНЕСКО.

Свого часу Освенцім був найбільшим концтабором у всій окупованій Європі і одночасно "фабрикою смерті". Оскільки нацисти не встигли його знищити при відступі, зараз колишній концтабір є унікальною пам’яткою епохи.

Екскурсія концтабором "Аушвіц" (ФОТО)

Як та чому колишній концтабір перетворили на музей? Як розвивався цей музей? Як він виглядає зараз? Яким чином презентують відвідувачам — у масі своїй людей, не пов’язаних з історією — настільки специфічне місце? Що можна там побачити зараз? Яким чином музей є одночасно і місцем пам’яті?

Основою для лекції послужили особисті враження лектора, яка двічі побувала у музеї "Аушвіц — Біркенау" як відвідувач музею. Завдячуючи професії, мала можливість оцінити бачене не тільки як прихильник історії, а й як її дослідник.

Лекція пройде у супроводі відеопрезентації на основі фотографій музею.

Лекція відбудеться у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) у понеділок, 13 лютого 2012 року. Початок о 12:00.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.