Новий закон про архіви дозволить красти історичні документи - історик

Дозвіл знищувати архівні документи через їхню зношеність може привести до масових крадіжок цінних історичних документів.

 

Про це заявив історик, доцент Київського національного університету Іван Патриляк, коментуючи розгляд у парламенті змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

"Знищення архівних документів з причини їхньої зношеності вважаю злочином", — заявив Патриляк.

"Упевнений, що вилучені з архіву документи знищуватися не будуть — їх просто вкрадуть. І такі операції пророблятимуть не тільки із застарілими документами. Отримавши законодавчу лазівку, під цей статус можна буде підвести будь-який документ", — підкреслив історик.

Як відомо, наприкінці 2011 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про внесення змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

Документ містить норму, яка дозволяє вилучати з Національного архівного фонду "документи, які втратили культурну цінність, дублетні документи і непоправно пошкоджені документи, які не підлягають відновленню".

Рішення про цінність або придатність прийматиме власник документа або спеціальна комісія. Водночас у проекті закону немає відповіді на болюче для дослідників питання стосовно конфіденційності документів.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху звернувся до комітету Верховної Ради з питань культури і духовності та керівництва Державної архівної служби з пропозиціями зняти проблемні моменти закону до другого читання та основну увагу зосередити на питанні відкритості архівів радянського періоду, щоб спростити дослідникам та родинам можливість працювати з документами. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.