Музей "Український Дім" хочуть перетворити на ресторан

Музейний заклад "Український дім" хочуть перетворити в ресторан - відповідний проект перебудови, надбудови і добудови пам’ятки культурної спадщини розглядався на секції містобудівної ради Києва.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Проектом передбачені добудова частини "Українського дому", створення підземного входу з Європейської площі та прибудова нового корпусу між спорудою та Володимирською гіркою, - зазначив депутат. - Також проект перебудови передбачає зведення перекритів між поверхами, що зруйнує єдиний простір в середині будівлі".

За словами Бригинця, представники власника (Державне управління справами) мотивують необхідність перебудови тим, що утримувати споруду в такому вигляді нерентабельно - мовляв, багато обсягу і мало площі.

Крім того, за словами власників, в "Українському домі" ніде влаштовувати президентські банкети під час проведення в ньому важливих подій.

За словами депутата, члени містобудівної ради, які категорично не сприйняли цей проект, підказали Державному управлінню справами, що банкетний зал для VIP-ів можна влаштовувати в споруді, що будується на схилах Дніпра для президентського вертолітного майданчика.

"Ще одним кричущим злочином в цьому проекті є знищення Володимирської гірки, - сказав депутат. - Навіть радянські забудовники доступними їм способами намагались відокремити цю споруду, яка була Музеєм Леніна, від гірки, щоб не знищити її остаточно. Нинішні забудовники готові на все".

Український Дім споруджено в 1978-1982 рр. за проектом архітекторів Головкиївпроекту лауреата Державної премії СРСР Вадима Гопкала (керівник групи), Вадима Гречини, Володимира Коломійця, Л.І.Філенка.

В 1985 році автори проекту споруди та її художнього оформлення були удостоєні Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка.

Будинок спочатку призначався для розміщення Київської філії Центрального музею В.І.Леніна, створеної 1938 року, яка до переїзду 1982 року на Європейську площу містилася в будівлі колишнього Педагогічного музею (тепер Київський міський будинок вчителя).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.