У Києві презентують книгу "Ми не є українофілами" (ФОТО)

У Києво-Могилянській академії презентують книгу "Ми не є українофілами" - збірку праць польських політичних мислителів XIX-XX сторіччя про Україну та українців.

Захід відбудеться у приміщенні Центру польських та європейських студій НаУКМА 23 лютого, початок о 17.00.

У заході візьме участь один із упорядників книги – екс-заступник міністра закордонних справ Польщі, депутат Європарламенту Павел Коваль.

До виступів запрошені:

Оля Гнатюк (співробітник Інституту слов’янознавства Польської академії наук, викладач НаУКМА); 

Микола Рябчук (політолог, журналіст); 

Ігор Ільюшин (доктор історичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету);

Ігор Гирич (кандидат історичних наук, завідувач відділу джерел із історії України ХІХ-початку ХХ століття Інституту української археографії і джерелознавства НАН України);

Сергій Гірік (перекладач книги).

B антології зібрано тексти польських політичних мислителів 90-х років XIX – 80-х років XX століття, предметом яких є українсько-польські стосунки, проблеми співжиття українців і поляків на землях етнічного прикордоння, питання незалежності України та можливі сценарії розвитку відносин між Україною та Польщею як самостійними державами.

Книга дає читачеві можливість сформувати уявлення про еволюцію поглядів польських інтелектуалів на Україну та українців протягом одного з найдраматичніших періодів історії двох народів.

"Історична Правда" пропонує зацікавленим ознайомитися зі змістом збірки:

 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.