У Києві презентують книгу "Ми не є українофілами" (ФОТО)

У Києво-Могилянській академії презентують книгу "Ми не є українофілами" - збірку праць польських політичних мислителів XIX-XX сторіччя про Україну та українців.

Захід відбудеться у приміщенні Центру польських та європейських студій НаУКМА 23 лютого, початок о 17.00.

У заході візьме участь один із упорядників книги – екс-заступник міністра закордонних справ Польщі, депутат Європарламенту Павел Коваль.

До виступів запрошені:

Оля Гнатюк (співробітник Інституту слов’янознавства Польської академії наук, викладач НаУКМА); 

Микола Рябчук (політолог, журналіст); 

Ігор Ільюшин (доктор історичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету);

Ігор Гирич (кандидат історичних наук, завідувач відділу джерел із історії України ХІХ-початку ХХ століття Інституту української археографії і джерелознавства НАН України);

Сергій Гірік (перекладач книги).

B антології зібрано тексти польських політичних мислителів 90-х років XIX – 80-х років XX століття, предметом яких є українсько-польські стосунки, проблеми співжиття українців і поляків на землях етнічного прикордоння, питання незалежності України та можливі сценарії розвитку відносин між Україною та Польщею як самостійними державами.

Книга дає читачеві можливість сформувати уявлення про еволюцію поглядів польських інтелектуалів на Україну та українців протягом одного з найдраматичніших періодів історії двох народів.

"Історична Правда" пропонує зацікавленим ознайомитися зі змістом збірки:

 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.