Спецпроект

Азаров виділив мільйон на пам'ятник жертвам Голодомору в США

Кабінет Міністрів України планує виділити 1,13 млн гривень на створення пам'ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. І 15 тисяч гривень на підтримку українських шкіл за кордоном.

Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України.

Про це повідомляють "Українські новини".

Згідно з розпорядженням, на проведення заходів щодо створення пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років у Вашингтоні (США) планується виділити 1,13 млн гривень.

На що ще підуть виділені кошти:

 

2,4 млн гривень - на роботи з проектування, підготовки та ремонту павільйону "Землеробство" у Всеросійському виставковому павільйоні у Москві.

852 тис гривень - на проектування та ремонт приміщень Українського народного дому в Перемишлі (Польща).

102 тис гривень - на проектування та ремонт Центру української культури в Прешові (Словаччина).

332 тис гривень - на періодику, теле- та радіопрограми для українців за кордоном.

100 тис гривень - на проведення закордоном навчальних заходів, видання наукових, публіцистичних та художніх творів та збірок, творів зарубіжних українців. Також - на переклад класиків української літератури іноземними мовами, організацію культурних заходів.

100 тис гривень - на розміщення іноземними мовами інформації на сайті МЗС для "популяризації України на міжнародному рівні".

60 тис гривень - на виготовлення бланків посвідчень закордонних українців.

15 тис гривень - на підтримку українських шкіл за кордоном.

І ще 2,8 тис гривень на оплату видатків, пов'язаних із закупівлею іноземної валюти для забезпечення цих заходів та на оплату банківських послуг.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.