Будівництво, заборонене судом, ЮНЕСКО і Київрадою, триває (ФОТО)

В охоронній зоні Софійського історико-культурного заповідника у Києві досі здійснюються заборонені судом будівельні роботи. Йдеться про будівництво 36-метрової висотки за адресою Гончара 17-23.

Про це у своєму блозі повідомляє активіст громадської ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"У КМДА нездатні на дію, - пише Луценко. - Вони хочуть, але не можуть".

За словами активіста, голова КМДА Олександр Попов особисто приїздив зупиняти будівництво. Ще перед Новим роком Попов особисто давав гарантії, що буде телефонувати прокурору, якщо на Гончара будуватимуть.

Фото Ігоря Луценка

"Чи телефон у Попова поламався? Чи осліпла прокуратура, оглухла міліція? - запутає Луценко. - Будувати почали за 15 хвилин, як тільки мікроавтобус з Поповим зник за рогом. І будують досі".

 

 

Нагадаємо, у червні 2011 року комітет Світової спадщини ЮНЕСКО на своїй 35-й сесії закликав Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

В липні 2011 року Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.