Анонс: зустріч із керівником Інстутуту нацпам'яті Польщі

Польський Інститут у Києві і книгарня “Є” запрошують на зустріч із директором Варшавської філії Польського інституту національної пам'яті.

Гість — Єжи Айслер, професор, доктор історичних наук, директор варшавського відділення Інституту національної пам'яті.

Понад тридцять років співпрацює з Інститутом історії Польської академії наук, а з 2011 року очолює відділ історії Польщі після 1945 року/післявоєнної Польщі. Викладає в Інституті історії у Варшавському університеті. Окрім того, пан Айслер є фахівцем з історії Польщі після Другої світової війни та новітньої історії Франції.

Основні публікації: «Нарис політичної історії Польщі 1944—1989, «Грудень 1970 року. Ґенеза, перебіг, наслідки», «Польський 1968 рік», «Польські місяці» чи кризи(и) в ПНР», «Від монархії до фашизму. Суспільно-політичні концепції французьких правих сил 1918—1940», «Колаборація у Франції 1940—1944», «Філіп Петен».

Інститут національної пам’яті (комісія з переслідування за злочини проти польського народу) – державна установа Республіки Польща створена у січні 1999 року. Штаб-квартира Інституту розташована у Варшаві.

Структура Інституту: верховна комісія з переслідування за злочини проти польського народу, відділ архівної документації, відділ освітніх програм, відділ люстрації. Інститут відповідає за збір та архівування документів органів державної безпеки, датованих 22 липня 1944 — 31 липня 1990 рр., проводить розслідування щодо нацистських і комуністичних злочинів, провадить освітню роботу/ займається освітньою діяльністю.

"Європейський досвід: Польща" –– цикл зустрічей із видатними особистостями, котрі мають вплив на функціонування держави, створення образу Польщі у світі.

Гості проекту: Єжи Боровчак, Ґжеґож Ґауден, Вальдемар Домбровський, Мацей Новак, Боґдан Ліс, Аґнєшка Одорович, Ярослав Обремський, Павел Поторочин, Ядвіґа Станішкіc.

Час і місце: 28 лютого, 18:00. Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, ст. м. "Золоті Ворота"

Вхід вільний.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.