У Києві презентують дослідження про Контрактову площу

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля та оргкомітет Міжнародного архітектурного фестивалю CANactions запрошують Вас відвідати презентацію дослідження щодо історії та забудови Контрактової площі.

В рамках заходу відбудеться дискусія "Контрактова: стародавня площа між своїм сучасним та майбутнім".

Час і місце: 2 березня 2012 р. о 18:00 у конференц-залі №3 готелю "Козацький", за адресою: Київ, вул. Михайлівська, 1/3, 2 поверх. Початок реєстрації з 17:30.

Програму заходу українськю мовою можна завантажити тут.

Протягом листопада 2011 – січня 2012 р. чотири робочі групи магістрів Києво-Могилянської академії та Університету ім. Т.Шевченка в рамках урбаністичного проекту "Метрополіс-Київ" досліджували історичні та соціокультурні аспекти життя Контрактової площі.

Паралельно творчою групою оргкомітету міжнародного архітектурного фестивалю CANactions було проведено аналітичне дослідження архітектурної забудови Контрактової площі. Результати цієї роботи і будуть представлені під час презентації.

Дослідження Контрактової площі будуть використані для розробки технічного завдання учасникам майстерні "Контрактова площа: сценарії розвитку", яка відбудеться в рамках фестивалю CANactions з 24 по 28 квітня 2012 р. у Києві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.