На лекцію про Бандеру просять приходити з посвідченнями особи

Лекція німецького історика Ґжеґожа Россолінського-Лібе перенесена з Могилянки в інше місце. На всі лекції просять приходити із посвідченням особи. Кількість місць обмежена.

Про це повідомляє Фонд Бьолля.

Публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." відбудеться 29 лютого о 17:30 в актовій залі Київської Торгово-промислової палати, що на вул. Б. Хмельницького, 55.

Оновлена програма лекцій Ґжеґожа Россолінського-Лібе в Києві виглядає так:

29.02, 17:30 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." в актовій залі Київської Торгово-промислової палати (українською мовою, Київ, вул. Б. Хмельницького, 55)

01.03, 18:30 – лекція у Посольстві Федеративної Республіки Німеччина "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." (німецькою мовою з синхронним перекладом українською, Київ, вул. Б. Хмельницького, 25)

У зв’язку з отриманням багатьох заявок та браком місць організатори будуть змушені обмежити кількість людей, що зможуть взяти участь у заходах 29 лютого та 1 березня та просять учасників мати з собою посвідчення особи.

Виключне право на фото- та відеозйомку лекцій 29 лютого та 1 березня матимуть організатори заходу.

Як повідомлялося, спершу лекція німецького історика "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні" мала відбутися в Центрі візуальної культури НаУКМА.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.