Рукопис Шарлотти Бронте продано за 691 тисячу фунтів

Рукописний журнал англійської поетеси і письменниці Шарлотти Бронте, в якому вона вже в 14 років описала сцену, що стала прообразом одного з епізодів роману "Джейн Ейр", проданий на аукціоні Sotheby's у Лондоні за 690,9 тисячі фунтів стерлінгів.

 

Про це повідомляє РІА "Новости" з посиланням на прес-службу аукціону.

691 тисяча фунтів - рекордна ціна для манускрипту будь-кого з сестер-письменниць Бронте. Текст написано в 1830 році у вигляді невеликого журналу, де розказано історії, що відбуваються у вигаданому "Скляному місті". Саме туди помістили своїх літературних героїв юні сестри Бронте: Шарлотта, Емілі та Енн.

 Манускрипт

Сестри вигадали власний світ із уявними британськими колоніями в Африці. Одним з жителів "Скляного міста" був лорд Уеллслі, для якого Бронте написала історію пригод і помсти ворогові. 

В цій сюжетній лінії народився й епізод, який став провісником знаменитої сцени з "Джейн Ейр", коли Берта, божевільна дружина містера Рочестера, підпалює гобелен в кімнаті свого чоловіка.

Попередня оцінка лота складала 200-300 тисяч фунтів.

Покупцем став паризький Музей листів і манускриптів, який виставить у себе журнал для публіки вже в січні 2012 року.

Журнал, хоча і був рукописним, був обгорнутий брунатною шкіряною палітуркою. Розмір сторінки - а всього їх 19 - не перевищує 35 на 61 міліметри. 14-річна Шарлотта написала для журналу кілька історій, поему і навіть добірку вигаданої реклами.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.