Анонс: конференція щодо закритості українських архівів

В четвер у Києві відбудеться прес-конференція "Закритість відкритих архівів. Дані експертного опитування і моніторингу".

На прес-конференції представлять дані експертного опитування і моніторингу роботи архівних установ, в яких зберігаються документи радянського періоду.

Історики розкажуть про перепони в доступі до архівів, про невідповідність архівів сучасним стандартам роботи (зокрема, скільки місяців треба очікувати на дозвіл використовувати власний ноутбук); звернуть увагу на ціни архівних послуг — скільки коштує дослідження злочинів проти прав людини у ХХ столітті; розкажуть, які з українських архівів найбільш недоступні і на двадцятому році незалежності та оцінять перспективи відкритого доступу до архівів радянської доби.  

Учасники:

• Володимир В’ятрович, кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху

• Ірина Когут, експерт-соціолог ЦДВР,

• Павло Подобєд, історик.

У підсумку експерти оголосять пропозиції для того, щоб де-юре відкриті архіви стали такими де-факто, а також те, які зміни потрібно внести до профільного закону.

Моніторинг, результати якого представить Центр досліджень визвольного руху, мав на меті дати експертну оцінку ситуації з доступом до архівів.   

Час і місце: 1 березня, 11:00, Київ, вул. Ярославів Вал, 9 (конференц-зал).

Захід відбувається в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Як відомо, голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург вважає українські архіви надміру відкритими.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.