У Харкові затримали робітника архівів, який крав і продавав документи

У Харкові затримана 56-річна співробітниця Державного архіву Харківської області за підозрою в крадіжці документів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ зв'язків із громадськістю ГУ МВСУ в Харківській області,

За словами правоохоронців, затримана вже зізналася у крадіжці.

"Було з'ясовано, що в період часу з літа по осінь 2010 року вона винесла з архіву історичні документи - креслення будівель православних церков, фотографії з особистих справ студентів Національного технічного університету і продала їх за 550 гривень колекціонерові, який частину документів залишив собі, а іншу передав 35-річному харків'янину, - повідомив начальник сектору карного розшуку Київського райвідділу міліції Олексій Зінов'єв. - Той виставив дані на продаж в мережі інтернет".

Слідчий відділ Київського райвідділу міліції порушив кримінальну справу за ч. 1 статті 298-1 (умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду) Кримінального кодексу.

Якщо суд визнає затриману винною їй загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Як відомо, увагу до зникнення документів з архіву привернув харківський краєзнавець, директор Харківського приватного музею міської садиби Андрій Парамонов. Після його звернення до прокуратури області в архіві почалася перевірка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.