У ПОЛЬЩІ ПОКАЗУЮТЬ СКАРБИ ДАВНЬОРУСЬКИХ ЧАСІВ (фото)

Музей університету Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, Польща) виставив цінні археологічні знахідки, віднайдені під час досліджень староукраїнського міста Червень.

Серед експонатів – коштовні жіночі прикраси, датовані XIII століттям, повідомляють "Ареховісті".

На розкопках міста Червень польські археологи знайшли два скарби, а точніше – коштовності, які залягали у двох місцях на відстані 20 м одне від одного.

 Браслети зі знайденого скарбу

Разом було викопано 40 предметів різної величини. Це – персні, сережки, браслети, нарукавні спіралі тощо. Вироби зроблені переважно із срібла високої якості, деякі з них – із позолотою.

Археологи твердять, що наявність таких коштовних прекрас свідчить про те, що у цій частині Червеня колись жила знать. Очевидно, що скарби було закопано у часи татарського набігу в середині XIII ст.

Знахідка лежала в дерев'яній діжці

Археологічні розкопки у Червені (неподалік м.Томашів Любельський) тривають уже багато років. У X-XIII ст.ст. це місто було центром Червенської землі (Червенські городи). У середньовіччі ця територія була заселена східнослов'янськими племенами дулібів, бужан та волинян. 

 Фото: archeowiesci.pl

Першу згадку про Червенські городи літопис подає у 981 році, коли Володимир Великий здійснив похід на цю територію.

На початку XII сторіччя сини Володимира Ярослав і Мстислав остаточно приєднали Червенські городи до Київської Русі.

 Крім коштовностей, було знайдено і рештки бойової сокири

У XI-XII ст.ст. Червенські городи входили до складу Волинського князівства, а в XIII-XIV  ст.ст.- до Галицько-Волинської держави.

В середині XIII ст. Червенські городи зруйнували монголо-татари, і вони занепали. У другій половині XIV ст. територія Червенських городів була захоплена Польщею і Великим князівством Литовським.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.