"Сталінобуси" хочуть запустити у Ризі і Талліні (ФОТО)

Організатори щорічної акції "Автобус Перемоги" мають намір запустити до Дня Перемоги автобуси з зображенням Йосипа Сталіна в столицях Естонії та Латвії.

Про це у своєму ЖЖ повідомив організатор акції Віктор Логінов.

"Нам вдалося вийти на компанії, які здають в оренду рекламні площі на автобусах Риги і Талліна, - пише Логінов. - Макет, підготовлений для прибалтійських столиць, формально не суперечить законам цих держав".

Він зазначив, що на попередніх макетах автобусів не буде зображена радянська символіка, яка заборонена до демонстрації в Прибалтиці.

На представлених до загального обговорення макетах зображено портрет Й.Сталіна на тлі монумента "Бронзового солдата" і параду Перемоги в Москві 1945 року.

 Ось таке хочуть вивезти на вулиці балтійських столиць

"Як і в інших містах-учасниках акції, ми плануємо запуск автобусів на 9 травня", - написав Логінов, додавши, що активісти продовжують збір грошей і на запуск "Сталінобусів" у містах Росії і Україні.

 

У листопаді 2011 року організатори акції "Автобус Перемоги" обіцяли до 70-річчя параду 1941 року на Червоній площі в Москві запустити "сталінобуси" в Севастополі.

Зрештою виявилося, що єдина севастопольська маршрутка, обклеєна зображенням Сталіна, так і не вийшла на маршрут.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.