Парламент ухвалив відзначити ювілеї Йосипа Сліпого і Сидора Ковпака

Верховна Рада України ухвалила низку постанов щодо відзначення ювілейних і пам'ятних дат -

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Йдеться про такі постанови:

- про відзначення 950-річчя заснування міста Тисмениці Івано-Франківської області;

- 125-річчя з дня народження двічі Героя Радянського Союзу, одного з організаторів партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни Ковпака Сидора Артемовича;

- 120-річчя від дня народження Патріарха Йосипа Сліпого (Йосипа Коберницького-Дичковського);

- 110-річчя з дня народження військового діяча, двічі Героя Радянського Союзу, Маршала Радянського Союзу Москаленка Кирила Семеновича;

- 190-річчя з дня народження Юрія Шкрібляка, класика українського різьбярства;

- 120-річчя з дня народження Юрія Корпанюка, заслуженого майстра народної творчості;

- 110-річчя з дня народження матері-героїні, яка виховала 48 дітей, Олександри Аврамівни Деревської;

- 135-річчя з дня народження Гната Хоткевича;

- 70-річчя героїчної оборони Керчі та Севастополя від німецько-фашистських загарбників в 1942 році;

- 140-річчя з дня народження Богдана Лепкого;

- 120-річчя з дня народження видатного письменника і художника Бруно Шульца;

- 125-річчя з дня народження Олександра Архипенка;

- 360-річчя з часу битви під Батогом;

- ювілеїв закарпатських письменників Івана Чендея та Петра Скунця.

Постанови рекомендують уряду утворити організаційні комітети з підготовки та проведення заходів, затвердити їх план та вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

У листопаді 2011 року ВР не захотіла відзначати ювілей Йосипа Сліпого.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.