НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський"

Нацiональний банк України з 29 березня 2012 року вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський" номiналом 10 гривень.

Про це повiдомляється на веб-сайтi Нацбанку.

Пам'ятна монета входить до серiї "Герої козацької епохи" і присвячена вiйськовому та полiтичному дiячевi XVIII ст., вiйськовому суддi, останньому кошовому отаману Запорiзької Сiчi Петру Калнишевському, який пiд час росiйсько-турецької вiйни 1768-1774 рр. показав себе талановитим полководцем.

Ув'язнений після ліквідації Запорізької Січі на Соловках, Калнишевський 25 років (1776-1801) провів у камері-келії. Помилуваний імператором Олександром І у 1801 році, вирішив залишитися ченцем у монастирі, де й помер у віці 113 років.

Монету виготовлено зi срiбла 925-ї проби. Маса в чистотi - 31,1 г, дiаметр - 38,6 мм, тираж - 5 тис. штук.

За перiод 1995-2011 рр. НБУ ввiв в обiг 418 найменувань пам'ятних монет. У 2012 роцi заплановано випуск 28 видiв пам'ятних монет.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.