НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський"

Нацiональний банк України з 29 березня 2012 року вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський" номiналом 10 гривень.

Про це повiдомляється на веб-сайтi Нацбанку.

Пам'ятна монета входить до серiї "Герої козацької епохи" і присвячена вiйськовому та полiтичному дiячевi XVIII ст., вiйськовому суддi, останньому кошовому отаману Запорiзької Сiчi Петру Калнишевському, який пiд час росiйсько-турецької вiйни 1768-1774 рр. показав себе талановитим полководцем.

Ув'язнений після ліквідації Запорізької Січі на Соловках, Калнишевський 25 років (1776-1801) провів у камері-келії. Помилуваний імператором Олександром І у 1801 році, вирішив залишитися ченцем у монастирі, де й помер у віці 113 років.

Монету виготовлено зi срiбла 925-ї проби. Маса в чистотi - 31,1 г, дiаметр - 38,6 мм, тираж - 5 тис. штук.

За перiод 1995-2011 рр. НБУ ввiв в обiг 418 найменувань пам'ятних монет. У 2012 роцi заплановано випуск 28 видiв пам'ятних монет.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.