УІНП ШУКАЄ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЗНИЩЕНІ НАЦИСТАМИ СЕЛА

Український інститут національної пам'яті звертається до громадян, громадських об'єднань і державних установ України з проханням надати інформацію про акти масового терору гітлерівців проти мирного населення.

Про це йдеться у зверненні УІНП, яке є в розпорядженні "Історичної Правди". Наводимо його повністю:

Шановні співвітчизники!

В Україні на державному рівні вшановується трагедія містечка Корюківка Чернігівської області, де 1-2 березня 1943 р. гітлерівські нелюди знищили близько 7000 мирних громадян.

Корюківський злочин проти людяності за масштабом став найбільшим за кількістю одночасних жертв на окупованій території тодішнього СРСР.

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії" та Постанови Верховної Ради України "Про вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни"  в Україні тривають відповідні громадські, меморіальні та наукові заходи.

Зокрема, Українським інститутом національної пам’яті ведеться робота з підготовки науково-довідкового видання – анотованого покажчика знищених окупантами сіл України.

Корюківка - забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко

Для максимально повного виявлення та увічнення відомостей про страждання наших предків, земляків, ми запрошуємо до співпраці усі державні установи, громадські об’єднання, краєзнавців та громадян України.

Просимо усіх небайдужих до пам’яті українського народу надсилати до Українського інституту національної пам’яті достеменно відому Вам інформацію про села України, де під час війни гітлерівцями, їх союзниками й поплічниками було вчинено акти масового терору проти мирного населення.

При цьому просимо зазначати (у мірі наявності відомостей), дані про розташування села, дату трагедії, виконавців злочину з боку окупантів, кількість населення села та кількість жертв каральної акції, іншу інформацію, що має істотне значення для увічнення пам’яті безневинних жертв нацизму.

Будемо вдячні і за інформацію про дату засування села, наявність пам’ятників (інших меморіальних споруд) в пам’ять про жертв трагедії воєнних часів, а також посилання на джерела наданої інформації.

Зі своєї сторони, Інститут належно відзначить у виданні тих, хто надав посильну допомогу у вшануванні пам’яті про знищені села України, адже на сьогодні, на жаль, відсутні точні дані навіть про їх кількість.

Соборною працею над цією шляхетною справою ми віддамо данину нашої світлої пам’яті невинно убієнними предкам, вшануємо жертв лихоліття на Українській землі.

Відомості просимо надсилати на адресу: ksm@memory.gov.ua,

або поштою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Контактні телефони: (044) 281-08-92, 281-08-88.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.