У заповіднику "Кам'яна могила" виявлено розтрачу коштів

Співробітники національного історико-археологічного заповідника "Кам'яна могила" (Запорізької області) розтратили 240 тисяч грн бюджетних коштів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на ГУ МВС у Запорізькій області.

За повідомленням міліцейської прес-служби, для проведення досліджень і розробок в області історичних наук на об'єкті культурної спадщини "Кам'яна могила" в жовтні 2011 року був залучений науково-дослідний інститут, з яким через два місяці заповідником був складений акт про здачу-приймання виконаних робіт.

"В перелік таких робіт входило проведення історико-архівних досліджень, фотографування заповідника, підготовка номінаційного досьє тощо, - повідомляють у МВС. - Однак перевіркою доведено, що зазначений акт мав фіктивний характер, оскільки фахівці інституту жодного разу не відвідали заповідник і передбаченої договором документації не підготували".

Відносно посадових осіб заповідника, які незаконно перерахували бюджетні кошти, Мелітопольською міжрайонною прокуратурою Запорізької області порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 КК Україні (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки).

Ведеться слідство.

 

Кам'яна могила - національний історико-археологічний заповідник поблизу Мелітополя в смт. Мирне Запорізької області над річкою Молочною. Пам'ятка давньої культури.

Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень - петрогліфів, датованих від палеоліту до середньовіччя.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.