У США оприлюднено свідчення колишніх рабів. ФОТО

У бібліотеці Конгресу США можна знайти фото і свідчення людей, які були рабами до ліквідації рабства в США. Вони дають прямий доступ до частини американської історії, якої вже нема у живій пам'яті.

Про це повідомляє Daily Mail.

Під час реалізації урядового проекту з запису усної історії було зібрано більше 2 тисяч свідчень про рабство в США із перших вуст і зроблено 500 фотознімків.

Архів складає свідчення з 17 штатів, зроблені у 1936-38 роках. Багатьом із колишніх рабів тоді було по 80-90 років, а деяким і за сто.

 

Одна з опитуваних, Сара Ґаджер, заявила, що їй уже 121. "Агов, зорі зара не сяють так яскраво, як се було раньше, - сказала вона історику, котрий здійснював запис. - Хтіла б я знати, чого так стало". Слова багатьох свідків були записані фонетично, що дозволяє здійнювати подальші дослідження їхньої мови, манер і характеру.

 

Cвідчення відкривають прямий доступ до частини американської історії, якої вже нема у живій пам'яті - хіба що в бібліотеці Конгресу.

"Нам ніколи не дозволяли вийти в місто, - свідчив 89-річний Джон Філдз. - Поки я не втік, я навіть не знав, що рабів, тютюн і віскі продавати не можна. Саме через наше невігластво Південь так довго нас тримав. Ми знали, що можна втекти, але що тоді. Покарання за цей злочин було дуже суворим".

Система рабовласництва в США існувала до 1865 року. В 1850-му Конгрес США прийняв закон, який дозволяв пошук і затримання рабів-утікачів навіть на тих територіях, де рабство було офіційно скасовано.

Станом на 1860 рік з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами (нащадками завезених у XVII-XIX сторіччях африканців). Використання їхньої праці було одним із основних рушіїв економіки Півдня, яка базувалася на аграрному виробництві.

Рабство було скасоване після завершення Громадянської війни і прийняття Тринадцятої поправки до конституції США в грудні 1865 року, яка проголошувала рабство антиконституційним і протизаконним.

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.