Андріївський узвіз руйнується - архітектори

Архітектори рекомендують якнайшвидше провести нове детальне інженерне обстеження забудови Андріївського узвозу у зв'язку з загрозою її руйнування.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на Київське відділення національної спілки архітекторів України, яке на прохання громадськості провело обстеження технічного стану Андріївського узвозу.

Забудова легендарної вулиці складається з будинків від початку ХІХ ст. до наших днів. Одноповерхові будівлі в стилі "типового миколаївського класицизму" зводились на високому цоколі без підвалу та на цегляних фундаментах малого заглиблення.

Згідно з актом обстеження будівель, споруди знаходяться в різних фазах руйнації, деякі в аварійному стані.

Цегляна кладка стін у незадовільному стані, присутні вертикальні та похилі тріщини завтовшки від 0,5 мм до 6 мм. Цегляний декор зберігся на 70-75%. Цегляні карнизи фасадів – на 30%.

Протягом зими-весни 2011-2012 рр. конструкції фундаментів стіни та споруди в цілому постраждали від додаткового підтоплення та зсуву ґрунтів основи. Контрольні маяки на свіжих тріщинах відсутні, динаміка їхнього розвитку не контролюється.

Архітектори настійливо рекомендують кардинально обстежити будинки: виконати детальну облікову інвентаризацію з атрибуцією архітектурних деталей, що збереглися, забезпечити виконання архітектурно-археологічного обміру деталей, які збереглися в аутентичному вигляді і будуть необхідні для виконання проектів комплексної реставрації будинків. А потім за цими матеріалами скласти реставраційне завдання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.