У Луганську видадуть збірку спогадів в'язнів нацистських таборів

В обласному центрі нині живуть п’ятеро колишніх в'язнів фашистських концтаборів і 95 осіб, які мають статус жертв нацистських переслідувань.http://www.istpravda.com.ua/ed/

Збірку спогадів в'язнів фашистських концтаборів, що живуть на Луганщині, має намір видати благодійний фонд "Світло серця", повідомляє Interfax-Украина.

"Науковець Катерина Симонова зібрала унікальний матеріал - спогади колишніх в'язнів концтаборів, які дожили до наших днів. Спочатку ми планували зробити фільм, але не всі колишні в'язні погодилися розповідати про пережите перед відеокамерою. Тому буде книжка", - розповіла голова фонду Ганна Низкодубова.

У мемуарах в'язня "Бухенвальду" Георгія Волошинова про останні дні цього табору смерті, зокрема, розповідається: "В'язнів "Бухенвальду" гнали пішки до Веймара. Тих, хто не міг йти і сідав або лягав край дороги, пристрілювали та складали на віз, який везли в’язні концтабору. У Веймарі всіх посадили в товарні вагони, багато - з відкритим верхом. 5 травня ешелон приїхав до міста Терезіна, наприкінці шляху живими залишилося лише 10% ув'язнених".

11 квітня в світі відзначається Міжнародний день звільнення в'язнів концтаборів.

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.