Відкрився музей "Титаніка" у вигляді айсберга

Всередині 6-поверхової споруди розташовані 9 інтерактивних галерей, які різнобічно висвітлюють знаменитий корабель від його побудови у порті Белфаста до зіткнення з айсбергом в Атлантичному океані.

Новий музей знаходиться на місці корабельні фірми Harland and Wolff, де було збудовано знаменитий лайнер. Будівлю звели за 3 роки — за стільки ж був побудований сам Титанік — і відкрили до 100-річчя першого плавання судна у квітні 1912-го року.

 

В унікальному архітектурному дизайні музею поєднані форми кристалу води, айсберга, корпусу корабля і навіть зіркового логотипу компанії White Star Line, котрій належав "Титанік". Фасад будівлі покритий трьома тисячами алюмінієвих панелей геометричної форми які, заломлюючи промені світла, виглядають як хвилі на поверхні води.

Розпродаж артефактів, врятованих із "Титаніка" (ФОТО)

Окрім постійної експозиції, у будівлі прощею 14 тис. кв. м є ще простір для тимчасових виставок, конференц-зала на 1000 місць, навчальний центр, кафе та підземний паркінґ на 500 машин.

У листопаді минулого року National Georgraphic назвав музей "Титаніка" у Белфасті найбільш очікуваною атракцією для відвідувачів у 2012 році.

Джерело: Блог про архітектуру та людей

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.