Помер африканський президент - Герой Радянського Союзу

Перший президент незалежного Алжиру Ахмед бен Белла помер на 97-му році життя, повідомляє "Інтерфакс".

Ахмед бен Белла зайняв пост президента в 1962 році після визнання незалежності Алжиру і був усунений в 1965 році під час військового перевороту.

 

Бен Белла народився в невеликому селі на заході Алжиру в суфійській мусульманській родині.

 

У 1936 році вступив добровольцем у французьку армію. Служив у портовому місті Марсель. У 1939-1940 роках грав на місці центрального півзахисника за відому футбольну команду "Олімпік". Йому пропонували стати професійним футболістом і залишитися в команді, але він відмовився.

У 1940 році бен Белла знову повернувся до армії, кавалер Військового хреста. За хоробрість у боях на території Італії, отримав підвищення по службі і був нагороджений медаллю.

Відмовився прийняти звання офіцера, дізнавшись про придушення французькими військами повстання алжирців у місті Сетіф.

У 1947 році бен Белла почав підпільну боротьбу за незалежність Алжиру, очолює Фронт національного звільнення. Був обраний віце-прем'єром тимчасового уряду Алжиру.

Бен Белла був послідовником арабського соціалізму. 30 квітня 1964 року Ахмеду бен Белла було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.