Продюсери фільму про "матч смерті" скаржаться на націоналістів. ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч", заснованого на міфі про "матч смерті" між українськими та німецькими футболістами в окупованому Києві у 1942 році, скаржаться на цькування з боку українських чиновників та "ультранаціоналістів".

Про це повідомляє ZN.ua.

"Агенція у справах кінематографа України у встановлені законами України терміни не прийняла жодного рішення про видачу (або відмову) прокатного посвідчення на фільм, поставивши таким чином під загрозу прокат, - йдеться у листі продюсерів фільму. - Всі наші перемовини з українськими телевізійними каналами і кінотеатрами заблоковані".

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у "Матчу" виникли проблеми з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина. У фільмі є сцени з оголеною Єлизаветою Боярською, що грає дівчину головного героя. Роль її коханого, воротаря Раневича, дісталася Сергію Безрукову.

"Позиція українських чиновників доповнюється політичною кампанією проти фільму "Матч“, розгорнутою ультранаціоналістами, які ведуть справжнє цькування українських кінематографістів, які брали участь у створенні стрічки, - стверджують продюсери. - Представники державних структур України, що відповідають за цей напрямок, не протидіють цій політичній позиції, дотримуючись думки, що "народу України цей фільм не потрібен".

За словами виробників "Матчу", українські політологи також почали у місцевих ЗМІ активну інформаційну кампанію з метою довести, що фільм про матч з нацистами небажаний перед Євро-2012, бо налаштує українських вболівальників проти німецьких.

Тим часом сайт "Терикон" повідомляє, що всі україномовні персонажі фільму показані активними поплічниками нацистів.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з футболом.

Читайте також:

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

"Мы из будущего-2": чому актори відмовляються зніматися в агітпропі

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.