Президент Польщі закликає створити музей злочинів комунізму

Польща не повинна залишатися єдиною країною Центральної і Східної Європи, яка не має музею, котрий документує злочини комуністичного режиму.

Про це заявив президент республіки Броніслав Коморовський, повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на Польське радіо.

Виступаючи в ході дебатів щодо програм з історії в польських школах, він зазначив, що в'язниця у Варшаві, в якій під час комуністичного режиму тримали політичних ув'язнених, є гідним місцем для подібного музею.

Польське радіо зазначає, що ця в'язниця була побудована "російськими окупантами" в 1899 році, а після Другої світової стала місцем ув'язнення політичних в'язнів і, таким чином, є "символом комуністичного режиму і радянського панування над Польщею".

Читайте також: "Музей радянської окупації в Латвії. Екскурсія. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.