Історичний Будинок Композиторів і далі руйнують - Бригинець

Руйнівники історичного будинку - пам’ятки на вул. Софіївська,16/16 (житловий будинок композиторів, де раніше розміщувався Музичний фонд України) не допускають інспекторів для перевірки стану будівлі.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням наголовне управління охорони культурної спадщини КМДА.

Депутат повідомив, що управлінням було проведено перевірку зазначеного будинку, але доступ до його цокольного поверху, де відбувається облаштування ресторану, що руйнує будівлю, був обмежений представниками замовника робіт.

Інспекторами було виявлено проведення робіт у приміщенні, хоча дозвільна документація на проведення робіт управлінням не надавалася. Охоронний договір на приміщення цокольного поверху, де проводяться роботи, не укладався. Власника приміщення встановити не вдалося.

Тому голова комісії звернувся до прокуратори Києва з проханням вжити заходів прокурорського реагування щодо правомірності проведення будівельних робіт у будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16.

За словами Бригинця, облаштування ресторану в будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16 призвело до появи тріщин в будинку. Зазначений будинок є історичною та архітектурною пам’яткою з 1980 року.

У будинку жили та працювали видатні українські композитори Л. Ревуцький, П. Майборода та інші. На цокольному поверсі був розміщений Музичний фонд України та республіканське відділення Центру музичної інформації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.