ЯНУКОВИЧ ВШАНУВАВ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ОПЕРАЦІЇ "ВІСЛА"

Президент України Віктор Янукович вшанував сотні тисяч українців, депортованих зі своїх земель під час операції польської комуністичної влади "Вісла", і нагадав про історичне примирення.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

"У ці особливі для нас усіх дні схиляю разом з вами голову в пошані до страждань тих сотень тисяч українців, які потерпіли внаслідок акції "Вісла", - йдеться у зверненні. - Ми в Україні спільно з польською стороною розглядаємо цю трагедію як частину депортаційних акцій тоталітарного режиму 40-50 років XX століття".

За словами Януковича, важливо зазначити те, що акція "Вісла" не замовчувалася. Уже в 1990 році Сенат Республіки Польща засудив цю операцію.

"У 2003 році було прийнято спільний документ про історичне примирення, - сказав глава держави. - І те, що сьогодні ми з вами разом з представниками польської влади згадуємо цю трагедію, є свідченням того, що ми на правильному шляху".

"Так, акція "Вісла" була великою особистою бідою для кожної людини, яка змушена була покинути рідний дім, - підкреслив Янукович. - Пам'ятаймо про це. Але так само ми повинні йти вперед, дивитися в майбутнє і бути впевненими, що подібне ніколи не повториться".

Як відомо, в січні 2012 року посол України в Польщі Маркіян Мальський заявив, що до 65-ої річниці операції "Вісла" президенти Янукович і Коморовський зроблять заяву про історичне примирення.

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі. За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.