Спецпроект

УПА треба вивчати в порівнянні з іншими визвольними рухами — професор Гарварду

В Українському науковому інституті Гарвардського університету відбулася презентація книги Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942—1947".

Тему польсько-української війни в роки Другої світової обговорювали також і в Нью-Йоркському університеті, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В цих закладах історик Володимир В’ятрович презентував свої дослідження — книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" та упорядковане двотомне зібрання "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

Заступник директора Українського наукового інституту Гарвардського університету Любомир Гайда відзначив в обговоренні: "Якби тема УПА і тогочасних подій на Україні вивчалася в порівняльному аспекті з іншими світовими подіями, це би зняло напругу, яка досі існує над студіями на цю тематику. Наприклад, історії визвольних рухів Ірландії чи Ізраїлю".

Володимир В’ятрович, який писав книгу, працюючи над архівом Миколи Лебедя в Гарвардському університеті, додав, що опубліковані ним півтисячі невідомих раніше документів про ці події з архівів СБУ, Гарвардського університету та ЦДВР мають змінити академічну дискусію, щоб вона опиралася на документальні свідчення сторін війни, а також третіх її учасників — німецьких та радянських військ.

Дискусія на цю тему відбулася і в рамках семінару "Спадщина Української повстанської армії в історичних працях (1942-1950)" у Нью-Йоркському університеті.

На семінарі, організованому Центром американсько-українських відносин, також виступили: старший науковий співробітник Інституту етнології Національної академії наук України Оксана Кісь, науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України Оксана Юркова, старший науковець Шкільної ради штату Пенсильванії Ігор Мірчук, голова Світової конференції українських державницьких організацій Аскольд Лозинський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.