У Музеї козацтва на Хортиці зірвало дах. ФОТО

Несподіваний смерч зніс 47-тонне залізне покриття на даху Музею запорізького козацтва на острові Хортиця.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на гендиректора Національного заповідника "Хортиця" Максима Остапенка.

B результаті потужного смерчу, який вдарив по будові музею запорізького козацтва на острові Хортиця, знесено 47-тонне залізне покриття, встановлене на даху будівлі на час ремонту в 2006 році.

"Це був дуже сильний порив вітру, - сказав Остапенко. - В районі музею сходяться кілька напрямків течії Дніпра, сходяться три русла, і по основному руслу Дніпра йшов потужний фронт, який буквально вдарив по будові музею, затряслися вікна у вітринах, спрацювала сигналізація. А після цього смерчем підняло на кілька метрів вгору металеві конструкції на даху музею і перенесло метрів на 25-30".

 Так було...

За словами гендиректора, жертв і руйнувань будівлі музею немає.

"Головна проблема - зберігається небезпека обвалу навислих конструкцій на внутрішній дворик музею. Ми сподіваємося вже найближчим часом ліквідувати всі завали, але наразі музей закритий для туристів", - підкреслив Остапенко.

...так стало

Рятувальники комунального аварійно-рятувального загону зазначили, що "подібних природних катаклізмів у Запоріжжі не пригадають".

За попередніми розрахунками, для ліквідації наслідків смерчу музею запорізького козацтва знадобиться не менше 100 тис. грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.