Кулиняк не знає, де поділися музейні картини з Кабміну

Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк заявляє, що він не знає про місцезнаходження оригіналів картин знаменитого художника Миколи Глущенка, зниклих із Кабміну.

 

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Щодо картин,... на жаль, де оригінали - невідомо, - сказав міністр. - Я дуже хотів би знати, але, на жаль, я цього не знаю".

При цьому міністр нагадав, що матеріали разом із копіями картин зібрано, оформлено й передано до правоохоронних органів для розслідування.

Кулиняк пообіцяв інформувати про хід розслідування.

Як відомо, 29 серпня 2001 року живопис Глущенка був переданий Національним музеєм України – Кабінету міністрів України "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

 

На початку листопада 2011 року комісія Національного художнього музею провела в будівлі уряду звірку наявності й стану полотен. Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві картини Глущенка.

У свою чергу керівництво секретаріату Кабміну ініціювало проведення експертизи для визначення автентичності цих полотен. В результаті міліція порушила кримінальну справу за ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка).

Директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.