Музей грошей НБУ відкрив онлайн-експозицію

У Міжнародний день музеїв Національний банк України створив віртуальну екскурсію по Музею грошей НБУ.

Віртуальний тур по Музею грошей надасть можливість відвідувачам переглянути усі вітрини.

 

Ряд експонатів Музею представлений у вигляді 3D-фотооб’єктів, що дає змогу роздивитися монети, обертаючи їх навколо своєї осі.

Нагадаємо, Музей грошей Національного банку України відчинив двері для відвідувачів в березні 2004 року. Експозиція Музею розповідає про грошовий обіг на території України з давніх часів до сьогодення.

Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду і сучасної незалежної України.

Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их років. ФОТО

Зокрема, до експозиції включені:

- домонетні форми грошей – зразки товаро-грошей,

- монети Північного Причорномор’я,

- монети Римської імперії на території України,

- дірхеми Арабського Халіфату та монети Візантійської імперії в грошовому обігу українських земель,

- монети Київської Русі – символи державності,

- гроші безмонетного періоду ХІІ – ХІV ст.,

- срібні зливки – гривні в якості платіжного засобу,

- гроші XIV- ХІX ст., що були в обігу на українських землях,

- грошова система під час першої світової війни 1914 р.,

- золоті монети Російської Імперії часів правління Олександра ІІІ та Миколая ІІ,

- гроші періоду правління Тимчасового уряду,

- гроші Української Народної Республіки,

- гроші Української Держави,

- українські гроші часів Директорії,

- регіональні грошові знаки міст Житомир, Каменець-Подільській, Одеса, а також Криму,

- перші радянські монети,

- срібні монети радянського періоду 1921-1923 рр. та сувенірний червонець зразка 1923 р.,

- казначейські білети 1934 року та червонці зразка 1937 року,

- облігації державного грошового займу 40-х – 50-х рр.,

- пам’ятні та ювілейні монети Радянського Союзу,

- українські карбованці перехідного періоду 1992-1996 років,

- українська гривня,

- пам’ятні та ювілейні монети незалежної України.

 

Віртуальна екскурсія проводиться українською, російською та англійською мовами. Також є можливість перегляду текстових описів кожної вітрини.

Взяти участь у віртуальній екскурсії можна на сайті НБУ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.