Студенти Харківського універу замість рефератів писатимуть у "Вікіпедію"

Між Харківським національним університетом імені Каразіна та громадською організацією "Вікімедіа Україна" підписано угоду про співпрацю - тепер студенти й аспіранти університету будуть писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

Про це повідомляє прес-служба ГО "Вікімедіа Україна".

Угодою передбачено, що "Вікімедіа Україна" надаватиме допомогу студентам і викладачам з основ написання та редагування статей в українському сегменті всесвітньої он-лайн-енциклопедії Вікіпедія, консультуватиме їх з механізмів перевірки особистого внеску до статей Вікіпедії та буде займатися технічною підтримкою роботи окремого спецпроекту, який уже створено в українській Вікіпедії.

У свою чергу ХНУ імені Каразіна буде надавати консультаційну допомогу вікіпедистам з питань різних галузей науки, а також сприятиме інформаційному наповненню Вікіпедії статтями та зображеннями про університет, його підрозділи, відомих представників – викладачів і вихованців.

У лютому цього року повідомлялося про плани укласти таку ж угоду з Київським національним університетом ім. Шевченка.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Харківський національний університет імені В.Каразіна – найстаріший навчальний заклад Наддніпрянської України, заснований два століття тому. У складі університету сьогодні 20 факультетів, низка наукових та науково-дослідних установ, 127 кафедр, навчається понад 15 000 студентів, аспірантів і докторантів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.