Білорусь не вважає війну з Наполеоном "Вітчизняною"

В Білорусії будуть організовані пам'ятні заходи з нагоди 200-річчя війни наполеонівської Франції проти Російської імперії 1812 року.

Про це повідомляє "Регнум" із посиланням на МЗС Білорусі.

"В цьому році виповнюється 200 років з часу подій війни 1812 року і битви на річці Березині. На території нашої країни відбулися найдраматичніші події тих часів, які потягли за собою численні жертви серед військових різних країн і цивільного населення, - йдеться в повідомленні МЗС.

За словами білоруських дипломатів, пам'ятні акції покликані "стати символом поваги до спільного історичної спадщини, примирення на європейському континенті і закликом до консолідації спільних зусиль європейських країн зі збереження миру і стабільності".

Кульмінацією пам'ятних заходів у Білорусії стане міжнародна наукова конференція "Війна 1812 року і Білорусь" на базі Білоруського державного університету. Паралельно буде організовано мітинг-реквієм на місці битви на річці Березині та театралізована реконструкція цієї битви.

Тематичні заходи та експозиції, присвячені війні 1812 року, будуть включені в програми роботи центральних музеїв і бібліотек, Національної академії наук ".

При цьому влада Білорусії уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року".

В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.