Варшава вимагає від Обами вибачення за фразу "польські концтабори"

Керівництво Польщі вимагало від Вашингтона принести офіційні вибачення за слова президента США Барака Обами, який помилково назвав фашистський концтабір на території Польщі "польським".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Білий дім повинен принести вибачення за цю обурливу обмовку", - написав голова МЗС Польщі Радослав Сікорський у своєму твітері.

"Шкода, що незнання і некомпетентність затьмарили таку важливу церемонію", - додав міністр.

Інцидент, що викликав різку реакцію польської сторони, стався, коли Обама вручав вищу цивільну нагороду - президентську Медаль Свободи - Яну Карському (посмертно) - колишньому польському офіцеру-підпільнику, який був свідком звірств нацистів у концтаборах.

Представник Національної ради безпеки США Тоні Вієтор пізніше повідомив, що президент "обмовився". "Він мав на увазі нацистські табори смерті в Польщі", - сказав він.

Як відомо, польський уряд уважно відстежує, щоб німецькі концтабори, що знаходилися на території Польщі в роки Другої світової війни, ніхто не називав польськими.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.