Сократа виправдали через 2500 років

В Афінах відтворили суд над філософом Сократом - і цього разу античний філософ був виправданий.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на france24.

Сократа судили десять відомих юристів з Великобританії, Франції, США, Швейцарії та Греції і 866 глядачів. Слухання організував Фонд Онассіса.

Думки суддів розділилися порівну, що згідно з Афінськими законами сократівського часу означає, що він був би виправданий.

Серед глядачів 584 людини визнали філософа невинним, 282 — винним. Таким чином, Сократа було виправдано.

У IV сторіччі до нашої ери філософа звинувачували в тому, що він не визнає богів і розбещує розум молодих людей.

Цього разу, правда, Сократ із зрозумілих причин не з'явився в суді особисто, а замість нього виступали десять адвокатів і правозахисників. Суду не вистачало знаменитої сократовської іронії, проте й вердикт був іншим.

 

Суд над Сократом відбувся в 399 році до нашої ери. Сократ, який захищав себе самостійно, насміхався і закликав винагородити себе за скоєне.

Філософа було визнано винним у змові проти Афін і засуджено до смертної кари або вічного вигнання. Сократ обрав смерть, випив отруту і помер, будучи в повній свідомості.

Читайте також: "Свобода, яку не спинити - перший досвід. VI сторіччя до нашої ери"

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.