Спецпроект

Столичні музеї значно подорожчали

Вхід у низку столичних музеїв подужчав на 10-25 гривень. Так, у Пирогово повний квиток тепер коштує 30 гривень (раніше — 20 гривень), студентський — 15 гривень, дитячий — 5 гривень.

Про це повідомляє УП.Київ із посиланням на The-Village.

У Києво-Печерської лаврі повний квиток обійдеться у два рази дорожче — 50 гривень, пільговий — 25 гривень, сімейний (на двоє дорослих й двоє дітей) — 80 гривень, пише Тhe-village.ru.

У Софії Київській єдиний квиток на всі виставки заповідника коштує 53 гривні (раніше — 43). Після закінчення Євро-2012 ціни не знизяться, тому що, за словами представників музеїв, подорожчання було змушеним кроком. 

Разом з тим сайті Києво-Печерського заповідника з'явився віртуальний тур по його території. Квитки в заповідник уже можна бронювати через інтернет, незабаром повинен з'явитися й сервіс онлайн-оплати.

На сайті Софії Київської замовити квитки поки не можна, зате можна спостерігати за територією музею через веб-камеру

Графік роботи деяких музеїв також зміниться. На годину довше буде відкритий музей у Пирогово (до 23.00), Золоті ворота й Софія Київська — до 20.00.

5 червня для відвідувачів відкрили Андріївську церкву. Квиток для дорослих — 15 гривень, для дітей — 8 гривень.

У Києво-Печерському заповіднику, у Митрополичому саду, почали проводити екскурсії у винний льох.

У музеї "Золоті ворота" з 1 по 23 червня проходять безкоштовні концерти музикантів з України й з Польщі. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.