Іноземних фанів не цікавлять історичні пам'ятки. Хіба що Чорнобиль

Іноземні уболівальники мало цікавляться історичними пам'ятками і музеями Києва.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на начальника Головного управління комунального господарства КМДА Дмитра Новицького.

"На сьогоднішній день, чесно скажу, мало цікавляться, - сказав Новицький. - Але є інформація така: шведи часто і багато замовляють екскурсії по Дніпру, і відвідують музей Чорнобиля".

За словами чиновника, іноземці виявляють бажання відвідати "центральні, основні музеї" столиці, зокрема Київський музей західного і східного мистецтва, Національний музей російського мистецтва.

У свою чергу начальник Головного управління з питань підготовки Євро-2012 в Києві Тетяна Слишик розповіла: "Цікавляться більше екскурсіями, організовують екскурсії для дружин гравців команд, які прибули на Євро, для тих супроводжуючих осіб, яким цікаво побачити перший раз місто, побачити архітектуру, музеї, і оперу, і театри наші".

На сьогоднішній день, за словами Новицького, в Києві працює 13 інформаційно-туристичних центрів, де можна отримати карту Києва або купити докладні путівники по столиці, дізнатися про туристичні маршрути та екскурсії.

Разом із тим чиновник зазначив, що до фіналу Євро-2012, можливо, доведеться ще додрукувати карт і путівників.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.