Іноземних фанів не цікавлять історичні пам'ятки. Хіба що Чорнобиль

Іноземні уболівальники мало цікавляться історичними пам'ятками і музеями Києва.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на начальника Головного управління комунального господарства КМДА Дмитра Новицького.

"На сьогоднішній день, чесно скажу, мало цікавляться, - сказав Новицький. - Але є інформація така: шведи часто і багато замовляють екскурсії по Дніпру, і відвідують музей Чорнобиля".

За словами чиновника, іноземці виявляють бажання відвідати "центральні, основні музеї" столиці, зокрема Київський музей західного і східного мистецтва, Національний музей російського мистецтва.

У свою чергу начальник Головного управління з питань підготовки Євро-2012 в Києві Тетяна Слишик розповіла: "Цікавляться більше екскурсіями, організовують екскурсії для дружин гравців команд, які прибули на Євро, для тих супроводжуючих осіб, яким цікаво побачити перший раз місто, побачити архітектуру, музеї, і оперу, і театри наші".

На сьогоднішній день, за словами Новицького, в Києві працює 13 інформаційно-туристичних центрів, де можна отримати карту Києва або купити докладні путівники по столиці, дізнатися про туристичні маршрути та екскурсії.

Разом із тим чиновник зазначив, що до фіналу Євро-2012, можливо, доведеться ще додрукувати карт і путівників.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.