В музеї народної архітектури у Львові згоріла гуцульська хата

18 червня близько 21-ої години у Львові в музеї народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" повністю згоріла пам’ятка архітектури ХІХ століття.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Будівля, яка згоріла - хата-гражда, яка була привезена з селища Верховина, що на Івано-Франківщині. Це неелектрифікована споруда площею 225 квадратних метрів.

Жертв і постраждалих внаслідок пожежі немає. Головне управління Держтехгенбезпеки у Львівській області з’ясовує причини пожежі.

За попередньою інформацією, це може бути зумисний підпал або ж людська необережність.

Дерев’яна будівля належить до пам’яток архітектури місцевого значення.

Музей під відкритим небом у Львові займає площу на 50 гектарах землі у мальовничому куточку міста. Тут зберігається 124 дерев’яних церков і хат XVIII-XX століть.

Про інші випадки знищення історичних споруд вогнем читайте на ІП в темі "Пожежі"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.