В Києві може з’явитися Національний музей екранних мистецтв

Відповідне звернення Національної Спілки кінематографістів України було підтримане постійною комісією Київради з питань культури та туризму.

Про це повідомив голова зазначеної комісії Олександр Бригинець.

Депутат зазначив, що згаданий музей повинен мати загальнонаціональний статус, тому комісія прийняла рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням надати новоствореному музею статус національного.

"Якщо ж Кабмін не зможе допомогти в створенні музею, тоді будемо шукати можливості на рівні міста", - зазначив Бригинець.

На думку Спілки кінематографістів, це має бути сучасний аудіовізуальний музей, головні експозиційні зали якого повинні бути площею не менше 500 м² - з великою кількістю моніторів та "екранів, з яких звучала би музика".

В музеї обов’язково мають бути реквізити, які використовуватись у відомих фільмах, костюми, навіть деякі власні речі артистів. Це має бути своєрідний "світ кіно" - щоб відвідувачі, приходячи до музею, потрапляли в певне дійство.

Як зазначив присутній на засіданні член Спілки кінематографістів, ще у 2004 році планувалося, що такий музей увійде до комплексу "Мистецький арсенал". Але все залишилось лише в планах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.