В Києві може з’явитися Національний музей екранних мистецтв

Відповідне звернення Національної Спілки кінематографістів України було підтримане постійною комісією Київради з питань культури та туризму.

Про це повідомив голова зазначеної комісії Олександр Бригинець.

Депутат зазначив, що згаданий музей повинен мати загальнонаціональний статус, тому комісія прийняла рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням надати новоствореному музею статус національного.

"Якщо ж Кабмін не зможе допомогти в створенні музею, тоді будемо шукати можливості на рівні міста", - зазначив Бригинець.

На думку Спілки кінематографістів, це має бути сучасний аудіовізуальний музей, головні експозиційні зали якого повинні бути площею не менше 500 м² - з великою кількістю моніторів та "екранів, з яких звучала би музика".

В музеї обов’язково мають бути реквізити, які використовуватись у відомих фільмах, костюми, навіть деякі власні речі артистів. Це має бути своєрідний "світ кіно" - щоб відвідувачі, приходячи до музею, потрапляли в певне дійство.

Як зазначив присутній на засіданні член Спілки кінематографістів, ще у 2004 році планувалося, що такий музей увійде до комплексу "Мистецький арсенал". Але все залишилось лише в планах.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.